Ukraine / Україна

У контексті подій, які часто називають «вимиранням ЗМІ», викликаним пандемією, економічною нестабільністю, дезінформацією та війною, з’являється все більше нових видів незалежних засобів масової інформації.

Хоча традиційні ЗМІ протягом останнього десятиліття постійно скорочують персонал, цифрові місцеві ЗМІ переживають справжній розквіт по всій Європі, заповнюючи інформаційні прогалини, приваблюючи розчаровану аудиторію та відкриваючи нові канали поширення життєво важливої інформації.

Незважаючи на політичні, економічні та мовні особливості, характерні для більше ніж 40 країн, у яких ми виконували це дослідження, 540 місцевих цифрових ЗМІ, представлених у каталозі Project Oasis, мають багато спільних проблем і можливостей.

Ось деякі з наших головних висновків.

• Вони Цифрові ЗМІ використовують соціальні мережі, орієнтуючись на молодшу аудиторію, поширюють інформацію через Telegram, щоб уникнути цензури, і навчають новинарів із числа пересічних громадян охоплювати громади, обділені увагою.
• Більше 85% опитаних заявили, що для їхньої аудиторії головними є проблеми суспільства та прав людини, включно з темами, пов’язаними з міграцією, біженцями, гендером і фемінізмом.
• Більше 50% виділяють ресурси на журналістські розслідування, а багато хто створює альянси для висвітлення міжнародних подій.
• Більше 58% засновників ЗМІ, охоплених цим звітом, — жінки. Вони серйозно налаштовані на співпрацю, причому більшість із них має двох і більше співзасновників.
• ЗМІ, засновані командами, до складу яких входять як чоловіки, так і жінки, повідомили про найвищі доходи — в середньому 509 740 євро на рік.
• Ті, хто інвестують у розвиток бізнесу, створюють більш стійкі організації. ЗМІ, в яких хоча б один співробітник цілеспрямовано займається питаннями отримання прибутку, повідомили про середній річний дохід у шість разів вищий, ніж у тих, хто не має такої посади: 598 539 євро порівняно з 95 629 євро.
• Більше половини засобів масової інформації, охоплених цим дослідженням, є некомерційними організаціями, а багато комерційних компаній інвестують більше коштів у журналістику, ніж в отримання прибутку.
• Серед некомерційних ЗМІ основними джерелами доходу є гранти, індивідуальні внески та членство (у такому порядку). Серед комерційних ЗМІ найважливішими джерелами є: реклама, підписка на сайт і гранти.
• Диверсифікація доходів має велику вагу, але велика кількість джерел не завжди веде до більшого успіху. Оптимальною для забезпечення стійкості й незалежності виявляється наявність від двох до шести джерел доходу.
• Місцеві цифрові медіа варіюються від невеликих стартапів, якими керують волонтери, віддані своїм громадам, до високоприбуткових операторів декількох платформ, які щомісяця набирають мільйони переглядів сторінок і заробляють мільйони євро на рік.
• Хоча деякі засоби масової інформації, представлені в цьому дослідженні, працюють більше 20 років, але більше половини учасників почали публікуватися в останнє десятиліття. Найбільша кількість була заснована в 2016 році.

Забезпечити сталий розвиток важко, і простого рецепту успіху не існує. Однак багато керівників ЗМІ, у яких ми брали інтерв’ю, доводять, що можна знайти необхідну підтримку для служіння своїм громадам.

«Жодних олігархів, жодного платного доступу. Лише ваші внески й наша робота», — це гасло чеського інтернет-видання Deník Referendum, заснованого в 2009 році. Головний редактор, Якуб Паточка, розповів нам про свій метод: «Читачі, які хочуть подискутувати [в розділі коментарів] під нашими статтями, вносять плату. Такий підхід дає скромний прибуток, а також допомагає розвивати дискусію».

Цікавою моделлю серед ЗМІ, представлених у нашому каталозі, є медіакооперативи, що фінансуються за рахунок членських внесків. Члени кооперативу Bristol Cable з Великобританії також є «демократичними акціонерами». Це означає, що вони можуть брати участь у щорічних загальних зборах організації, голосувати за редакційні кампанії та балотуватися на виборах до ради невиконавчих директорів.

Більшість медіакомпаній, які ми проаналізували для створення нашого каталогу, були започатковані журналістами, часто з обмеженими ресурсами та досвідом ведення бізнесу, але, незважаючи на ці та багато інших проблем, багато хто заявив, що в найближчі роки очікує зростання.

Деякі ЗМІ вже добре відомі читачам, які працюють у медійній сфері, але ми впевнені, що серед багатьох надихаючих прикладів, які ми знайшли в Європі, ви знайдете сюрпризи для себе. При цьому ми не стверджуємо, що ця перша версія Project Oasis представляє всі засоби масової інформації, які слід включити до нашого європейського каталогу.

Багато висновків цього дослідження узгоджуються з нашими попередніми дослідницькими проєктами, але для надання більш широкого контексту та критеріїв порівняння, ми детальніше розглядаємо всі головні висновки, наведені вище, у повному звіті.

Цей дослідницький проєкт був виконаний з використанням методології, яку ми розробили в компанії SembraMedia, коли в 2015 році почали шукати подібні засоби масової інформації в іспаномовних громадах Латинської Америки, Іспанії та США. З початку реалізації Project Oasis у 2022 році над ним працювало понад 60 людей, зокрема 34 дослідники з місцевим досвідом, які збирали дані, аналізували та брали інтерв’ю більше ніж 30 мовами.

Важливо зазначити, що цей звіт і каталог ЗМІ не є остаточним, вичерпним переліком усіх незалежних цифрових ЗМІ в Європі. Ми сподіваємось, що це лише перший крок постійного дослідницького проєкту, який ми продовжуємо розвивати.

Нас надихають інновації, рішучість, сміливість і багато прикладів неперевершеної журналістської творчості авторства лідерів ЗМІ, які, попри напружені робочі графіки, завжди знаходили час, щоб поспілкуватися з нашими дослідниками.

Як ми дізналися з попередніх досліджень, презентація різноманітних ЗМІ в каталозі Project Oasis може допомогти їхнім керівникам обмінюватися досвідом, співпрацювати та досягати більшої популярності й визнання з боку організацій, які можуть надати життєво важливу підтримку, на яку вони заслуговують і яка їм потрібна для продовження своєї роботи.

Свобода преси 

«Редакційна незалежність провідних інформаційних видань порушується їх впливовими приватними власниками, а фінансування не завжди можливо відстежити», — стверджує організація із захисту свободи преси Free Press Unlimited. Вона також відзначає обмеження доступу до масових зібрань із посиланням на пандемію Covid-19 як виправдання.

Що одним надзвичайно важливим питанням є небезпека для журналістів у зв’язку з триваючою війною. Ситуація погіршилася під час повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році, оскільки журналісти шукають способи інформування громадськості, не розкриваючи стратегічно важливої інформації, яка могла б зміцнити позиції ворога на передовій та поза нею.

Структура ринку та домінування на ньому 

«Найбільш поширеною формою власності на ЗМІ в Україні є медійні конгломерати. Тому довіра до інформаційних ЗМІ низька», — зазначає Free Press Unlimited. «У 2020 році лише 48% українців довіряли цифровим інформаційним каналам, 41% — телебаченню і 21% — радіо. Значна соціальна поляризація негативно вплинула на ці показники в останні роки». Роль держави в українському медіаландшафті є обмеженою. 

Як фінансуються ЗМІ 

У 2022 році на джерела доходів негативно вплинуло російське вторгнення. Раніше основними джерелами доходів ЗМІ були реклама та гранти. Однак після вторгнення на перше місце вийшли індивідуальні внески, за якими слідують гранти і, нарешті, реклама. Доходи від реклами спочатку скоротилися до 20% від довоєнного обсягу, але нещодавно, на думку деяких респондентів, знову зросли до 60%. Провідними донорськими фондами в Україні залишаються Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), посольство США, Національний фонд підтримки демократії та відкритого суспільства.

До каталогу внесено дані двадцяти чотирьох місцевих цифрових ЗМІ з України. Сім із них описані, спираючись на інтерв’ю, і сімнадцять — спираючись на вивчення матеріалів.

Багато місцевих цифрових ЗМІ були створені для того, щоб заповнити прогалину на ринку або відповісти на сучасні виклики. Наприклад, Divoche Media займає свою нішу як онлайн-журнал, що надає підтримку жіноцтву та розповідає реальні історії українських жінок. Або, за словами його засновниці, Оксани Павленко: «Ми розповідаємо історії, які зазвичай обговорюємо з друзями на кухні, з колегами під час перерви або з подругами в кафе чи на прогулянці. Це історії з життя».

Інший приклад — Читомо, що позиціонує себе як інструмент для самоосвіти в галузі літератури, зокрема сучасної української літератури та книговидання. «Ми популярні серед тих російськомовних українців, які свідомо вирішили перейти на українську мову у своєму повсякденні», — кажуть засновники, Іра Батуревич і Оксана Хмельовська, розмірковуючи про свій внесок у культурні зміни в Україні.

У відповідь на російську окупацію Донбасу онлайн-журнал Свої.City пропонує інформацію для ВПО, біженців та тих, хто залишився на окупованих територіях. Гаяне Авакян, журналістка й координаторка цього ЗМІ, розповідає: «Ми допомогли нашій аудиторії зорієнтуватися в необхідних у повсякденному житті правилах і положеннях, які постійно змінюються, а також у можливостях виїзду з регіону. Оскільки наша команда була змушена переїхати в більш безпечні місця, нашою місією стала допомога з переїздом і нашій аудиторії».

Для поширення інформації серед своєї аудиторії ЗМІ найчастіше використовують вебсайти та платформи соціальних мереж, таких як Telegram, Facebook та Instagram. Популярним способом формування цільової аудиторії та спільноти прихильників є приватні канали в Telegram, доступ до яких вимагає підписки. Таку модель участі у створенні контенту та інноваційний спосіб досягнення фінансової стійкості під час війни впровадили Слідство.Інфо (через свій Слідство-клуб) і Читомо (через свій клуб Читомо).

Основним джерелом доходів для незалежних місцевих цифрових ЗМІ були гранти, на другому місці — доходи від реклами та індивідуальні внески. З початком війни в лютому 2022 року доходи від реклами різко скоротилися, на 80% порівняно з попереднім роком. Потім вони зросли, але досягли наприкінці 2022 року лише 60% обсягу 2021 року. Найвагоміше джерело доходу в 2022 році склали індивідуальні внески та фінансова підтримка аудиторії, а також грантове фінансування попередніх років.

Війна вплинула й на теми, представлені в ЗМІ, адже багато з них вирішили висвітлювати військові злочини та новини, пов’язані з війною, протидіяти російській пропаганді, створювати програми та підкасти з метою деколонізації української культури від зросійщення, до прикладу, підкаст «Культурний трибунал» від The Ukrainians. 

Ландшафт місцевих цифрових ЗМІ в Україні є динамічним, він охоплює різні теми, від новин до культури, і всі інші можливі сфери. У світлі війни, яка триває в Україні, ЗМІ стикаються із багатьма труднощами, особливо це стосується редакційної незалежності та фінансової стійкості. Оскільки доходи від реклами значно скоротилися, ЗМІ покладаються на підтримку у вигляді внесків своїх шанувальників. Щоб залишатися незалежними, багатьом ЗМІ було б корисно приєднатися до різноманітних схем фінансування, а також розглянути можливості інноваційних бізнес-моделей.

Останнє оновлення: січень 2023 року